Интервью с доктором медицинских наук, профессором, заведующим отделом профилактики эндокринных заболеваний Украинского научно-практического центра эндокринной хирургии и трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины Владимиром Ивановичем Паньки



• Йододефіцит – що це? розлад чи захворювання? Чим він небезпечний?

В.І.: Проблема йодного дефіциту важлива для всього людства, оскільки на сьогоднішній день півтора мільярди населення Землі проживає в умовах постійного йодного дефіциту. Організм людини недоотримує необхідну кількість йоду, який повинен надходити з води, повітря та продуктів харчування – замість потрібних 150-200 мкг йоду на добу, сучасний споживач отримує лише 40-50 мкг. Це й призводить до, так званих, «йододефіцитних розладів». В англійській мові є термін iodine deficiency disorders, в перекладі – розлади, причинені недостачею йоду, хоча краще відображає сутність термін захворювання.
Всесвітня організація охорони здоров’я визначає, що це такий стан, якому можна запобігти або який можна відвернути шляхом профілактики і нормального йодного забезпечення населення, так як це зроблено у Сполучених Штатах Америки, Канаді, Великій Британії, країнах західної Європи. Там людина споживає продукти харчування, які вже йодовані на момент їхнього вживання. Наприклад, у Швейцарії ліквідована проблема йодного дефіциту шляхом йодування кормів для тварин, тобто тваринне м'ясо поступає у продаж вже з нормальним вмістом йоду.
Згідно з даними світової статистики нестача йоду – найчастіша причина уражень головного мозку і порушень психічного розвитку. Йод – це сировина для утворення гормонів щитоподібної залози, його функція – забезпечення нормального гормонального балансу в організмі. Гормони щитоподібної залози беруть активну участь в розвитку та регуляції функції нервової системи та психіки, серцево-судинної системи, органів травлення, репродуктивної функції та кістково-м'язової системи.
Сформовані зміни нервової системи, спричинені нестачею йоду на етапі внутрішньоутробного розвитку і в ранньому дитячому віці, є незворотними і практично не піддаються лікуванню. Крайня ступінь – це кретинізм, тобто це діти, які народжуються без щитоподібної залози, а значить відсутність функцій її гормонів, що призводить до повної розумової відсталості, яка вже після народження нажаль не зворотна. Тобто, щитоподібна залоза - барометр погоди в людському організмі, від стану якої залежить багато систем та органів.

• Які симптоми йодної нестачі ?

В.І.: Коли споживання йоду падає нижче рекомендованих рівнів, щитовидна залоза вже не може синтезувати достатню кількість гормонів. Низький рівень гормонів, що виникає внаслідок цього є основним фактором, відповідальним за шкоду, яка завдається розвитку мозку та й за інші несприятливі ефекти, які разом і називаються йододефіцитними захворюваннями. У населення, де існує дефіцит йоду, рівень вмісту цих гормонів у крові низький, відбувається порушення розвитку головного мозку дитини, а у найважчій формі це призводить до кретинізму. Характерною ознакою йодного дефіциту є висока поширеність зоба – збільшення щитоподібної залози.

• Як можна попередити дефіцит йоду ?

В.І.: На сьогодні загальновизнаними є три види йодної профілактики: масова, групова, індивідуальна. Для масової профілактики у загальнодержавному масштабі збагачують йодом основні продукти харчування. У більшості країн світу, зокрема й в Україні, таким продуктом є йодована сіль. Її отримують шляхом додавання йодату калію із забезпеченням рівня йодування 40 мг йоду в 1 кг солі. Таким чином, в 1 г йодованої солі міститься в середньому 40 мкг йоду. Середньодобове споживання солі складає 5-10 г. Отже, потрапляння йоду в організм із сіллю, з урахуванням 50% втрати при зберіганні й кулінарній обробці, становить 100-200 мкг на добу. Додаткове надходження такої дози йоду в цілому дозволяє забезпечити фізіологічні потреби організму в ньому.
Групова профілактика передбачає застосування препаратів йоду в організованих колективах (дитячих садках, школах, спеціалізованих навчальних закладах). Індивідуальну профілактику проводять серед неорганізованого населення та за спеціальними медичними показаннями. Найефективнішим засобом індивідуальної йодної профілактики є прийом препаратів йоду, наприклад, Йодомарин.

• Як діагностувати стан щитоподібної залози?

В.І.: Найпростішим методом діагностики йодного дефіциту є пальпація, ультразвукова діагностика щитоподібної залози. Все це може перевірити ендокринолог. Вона дає можливість виявити зоб, оцінити його величину (ступінь), а також знайти вузлові утворення й визначити їх розмір. Недостатність надходження йоду в організм визначають за допомогою визначення екскреції йоду з сечею.

• Чи можна «виправити» той стан за допомогою лише продуктів харчування? Якщо так, то в яких продуктах більше всього йоду?

В.І.: Нещодавно, єдиним засобом профілактики захворювань щитоподібної залози була йодована сіль. Сьогодні ж поповнити запас йоду в організмі допоможуть такі продукти харчування як йодовані молоко, хліб, висівки, продається багато морської капусти, різних сортів риби, креветок, кальмарів, - словом, вибір великий, і кожен може що-небудь собі дозволити. Багаті йодом волоські горіхи, ківі, хурма; корисна і чорноплідна горобина з медом, екзотичний фрукт фейхоа.
Хоча найдоступнішим продуктом є йодована сіль, однак, ні в Україні, ні в Росії немає офіційного закону про регулярне споживання йодованої солі. Слід додати, що під час кип'ятіння солі йод випаровується. Але все ж таки основну кількість цього мікроелементу ми споживаємо з їжею. Найпростіший і надійний спосіб профілактики йододефіцитних станів - використання йодованої солі. Вміст йоду в такій солі має дорівнювати 40 ± 15 мкг / м. Якщо врахувати норму добового споживання солі людиною, що становить 5-6 г, то цієї кількості йоду буде цілком достатньо для покриття щоденних витрат (100-200 мкг). Але пам'ятайте: щоб зберегти цінний мікроелемент, потрібно солити супи чи кашу не на початку, а наприкінці варіння. Або готувати все недосоленим, а досолювати вже в тарілці кожен за своїм смаком.

• Що таке ЗОБ? У чому його небезпека?

В.І.: ЗОБ – це будь-яке збільшення щитовидної залози. Концепція ЙДЗ сформувалася біля 15-20 років тому. До цього йодний дефіцит асоціювався виключно з ендемічнім зобом - мабуть і відносно нетяжкою патологією, що достатньо легко коригується за допомогою препаратів йоду або гормонів. Вузловий зоб у дорослих характеризується високим рівнем гормонів, порушенняс роботи серця, зниженням рівня IQ і погіршенням репродуктивної функції.

• Статистичні дані? Які регіони України страждають більше від йододефіциту?

В.І.: Західні регіони, Київ, промислові регіони. Вся територія України належить до йододефіцітної. Маріуполь, Керч, Феодосія, Ялта, Одеса, Луганська обл., Донецька обл., Найменше - Миколаївській, Херсонській областях.

• Що робить держава для поліпшення ситуації в країні?

В.І.: Державної програми ліквідації йодного дефіциту, нажаль, немає на сьогоднішній день. Законопроект «завис» у ВРУ.