Стратегічний підхід до реалій нестабільних цін на електроенергію

Європейські енергетичні ринки страждають від незвичної недуги. Її симптоми останніми тижнями варіюються від повідомлень у ЗМІ Австрії та Швейцарії про неминучі відключення електроенергії до цінового тиску, що змусило деяких дрібних континентальних постачальників енергії вийти з торгів.
Хоча повідомлення про відключення електроенергії дещо надумані – європейська електромережа надійна, а в більшості країн передбачені інструменти управління попитом, що робить будь-які тривалі відключення малоймовірними – варто визнати, що багато підприємств були не готові до різкого підвищення цін.

Дані Євростату, статистичної організації Європейського Союзу, свідчать, що ціни на газ та електроенергію залишалися абсолютно стабільними протягом майже всього останнього десятиліття, а саме, протягом п'яти років до 2019 року, тому не дивно, що виникла зайва самовпевненість.

Що викликає турбулентність?

Наслідком пандемії COVID-19 стали незвичні коливання цін, які повинні почати вирівнюватися, але від хвороб, які вразили європейську енергетичну промисловість, швидких ліків не існує. На континенті виник великий пул проблем, які навряд чи будуть швидко вирішені, а це означає, скоріш за все, що нестабільність цін буде реальністю осяжного майбутнього.
Нещодавні та поточні стрибки цін певним чином пов'язані з нерівномірним зростанням попиту країн, які по всій Європі виходять із кризи COVID-19, адже кожна з них працює відповідно до власного графіка відновлення. Ціни на природний газ зросли, сягнувши відмітки в шість разів вищої, ніж була в аналогічний період у 2020 році.

Частково це пов'язано зі зниженням доступності газу, оскільки внаслідок тривалих холодів минулої зими в більшій частині Європи було використано більше обсягу, ніж зазвичай, до цього додалося зменшення постачання газу з Росії.

Результатом вказаного стало значне зменшення запасів природного газу в ЄС, які впали на 25% у порівнянні з зимою 2020 року. Оскільки частка електроенергії в Європі виробляється з природного газу, це відповідно негативно вплинуло на ціни.

Хоча уряди по всій Європі намагалися послабити тиск цін на електроенергію як на приватних, так і на комерційних користувачів за допомогою різноманітних місцевих субсидій та зниження податків, загальна тенденція зростання цін на газ та електроенергію залишається фактом.

Ефект проєктів скорочення викидів вуглецю

Іншим компонентом вказаного пула проблем – і який може виявитися важко вирішити – є необхідність державних та приватних інвестицій у проєкти скорочення викидів вуглецю для досягнення відповідних цілей, які є або повинні бути обов'язковими для всієї Європи.

Представники урядів усього світу нещодавно зустрілися на Конференції ООН зі зміни клімату (COP26) 2021 року в Шотландії, щоб узгодити глобальні цілі щодо скорочення викидів вуглецю. Звісно, обговорювалася роль, яку відновлювані джерела енергії, такі як вітер, сонце та вода, будуть відігравати у задоволенні попиту на електроенергію, що постійно росте.

Відновлювані джерела енергії стануть ключем до скорочення викидів вуглецю в більшості європейських країн, і тут виникає проблема стабільності електромереж. Скоріш за все, перехід на відновлювані джерела енергії буде нерівномірним, оскільки результатом закриття вугільних і газових електростанцій стане швидке зникнення частини потужностей, що генерують енергію.

Як поєднання секторів може зменшити навантаження

Енергетичний перехід все більше не є темою для обговорення по всій Європі, оскільки дозволи вже отримані в різних формах не лише від урядів країн ЄС і за його межами, а також практично для усіх секторів економіки. Це вплинуло на будівлі, транспорт і промисловість, причому перехід від транспортних засобів, що працюють на викопному паливі, на електромобілі, мабуть, найбільш помітний.

Поєднання секторів – термін для опису того, як сектори, що споживають енергію, можуть бути поєднані з секторами виробництва енергії, щоб максимально використовувати всю доступну електроенергію, зокрема з відновлюваних джерел. Саме цей зв'язок може допомогти підприємствам застосувати стратегічний підхід в реаліях нестабільних цін на електроенергію.
Наш новий підхід до енергетичного переходу «Будівлі як мережа» об'єднує потреби будівель та електромобілів в електроенергії із генеруванням енергії з відновлювальних джерел на місцях та базується на ідеї поєднання секторів.
На рівні підприємств, підхід «Будівлі як мережа» означає, що підприємства можуть використовувати накопичувачі енергії з цифровим керуванням для управління електроспоживанням та зниження витрат у межах власної будівлі чи ділянки. Основний принцип підходу включає відбір енергії з мережі в непіковий період та її зберігання для використання за потреби. Це можна зробити швидко, без оновлення мережі.

Проте підхід «Будівлі як мережа» – це набагато більше. Це справжня стратегія, оскільки вона створює можливості для енергетичного переходу. Він готує будівлю до енергетичного майбутнього без викопного палива, а оскільки точна форма цього майбутнього досі невідома, підхід дуже гнучкий. «Будівлі як мережа» – це не окремий продукт та навіть не окрема система – ми називаємо це «підходом», адже він буде різним для кожного бізнесу, який його використовує.

Чому «електрогенеруючий об'єкт, що знаходиться поза користуванням/власністю постачальника енергії» має значення

Енергетична промисловість називає все, за що відповідають споживачі електроенергії, «електрогенеруючим об'єктом, що знаходиться поза користуванням/власністю постачальника енергії» – це може бути все що завгодно, від техніки до систем опалення та освітлення, включаючи зарядні станції для електромобілів та зберігання енергії.

Підприємства контролюють електрогенеруючий об'єкт, що знаходиться поза користуванням/власністю постачальника енергії. Саме тут вони можуть визначити свій власний підхід до управління енергоспоживанням, щоб заощадити кошти, підвищити стабільність й вуглецеву ефективність. Зберігання енергії та відновлювані джерела енергії на місцях є ключовими інструментами, які можуть використовуватись для боротьби з цінами на енергію, що ростуть, в короткостроковій перспективі, та для підвищення рівня самодостатності в середньо- та довгостроковій перспективі.

Перехід на електромобілі є визначальною особливістю цього десятиліття. BloombergNEF, компанія-постачальник первинних досліджень чистої енергії, у своєму звіті «Огляд електромобілів 2020 (Electric Vehicle Outlook 2020)» визначила, що очікується зростання кількості електромобілів у всьому світі з 8,5 мільйонів у 2020 році до 116 мільйонів у 2030 році.

Оскільки все більше водіїв переходять на електромобілі, їм будуть потрібні зарядні станції. Це означає, що в приміщеннях, де знаходяться компанії, постачальники комерційних, освітніх, державних, медичних чи розважальних послуг тощо, потрібно буде забезпечувати можливості зарядки електромобілів, це також стосується компаній, які є власниками або управителями житлових багатоквартирних будинків.

Підхід «Будівлі як мережа» дозволяє керувати двома направленими потоками енергії, що включає розподіл енергії між електромобілями й будівлями, щоб максимально використовувати ємність акумулятора електромобіля. Це може бути дуже ефективним будь-де, де є велика автостоянка, і особливо цінним як частина стратегії зарядних станцій для автопарку електромобілів.

Невизначені енергетичні перспективи змусили багатьох голів компаній замислитися над тим, як захистити свій бізнес від підвищення цін і відключень електроенергії, а також що саме вони можуть зробити для управління енергоспоживанням та досягнення цілей скорочення викидів вуглецю. Поєднання секторів – шлях, який вони можуть обрати вже сьогодні.

Стаття на сайті Eaton.ua за посиланням.